-
1 other-world
-
2 poesy
n1) поет. поезія; віршовані твори2) поетичне мистецтво3) вірш4) девіз, напис (на обручці тощо)* * *napx.1) поезія, віршовані твори; поетичне мистецтво2) вірш -
3 theotechny
-
4 treat
1. n1) частування, пригощанняto stand treat — пригощати, частувати; платити за частування
2) задоволення, насолода3) шк. пікнік, екскурсія4) розм. черговість плати за пригощання2. v1) поводитися, ставитисяto treat smb. like a dog — погано поводитися з кимсь
to treat smb. white — амер. чесно (справедливо) поставитися до когось
2) розглядати; трактувати3) лікувати4) обробляти, піддавати дії (чогось)5) протруювати (насіння)7) оплачувати витрати9) давати задоволення, тішити11) гірн. збагачувати (руду тощо)* * *I [triːt] n1) задоволення, насолодаto give oneself a treat — принести собі ( маленьке) задоволення
give yourself a treat I, have atreat! — не відмовляй собі в задоволенні!
they took the boy along for a treat — вони узяли хлопчика з собою, щоб принести йому задоволення
these visits were real though rare treats — ці візити були справжніми, хоч, рідкісними, святами; cл. пікнік екскурсія
2) пригощанняa cold treat of roasted mutton and beef — холодна закуска із смаженої баранини, яловичини
the monkey got an extra treat — мавпочка отримала додаткове пригощання; чергу платити за пригощання
Dutch treat — пригощання, при якому кожен платить за себе; складщина, пригощання у складчину
to get on a (fair) treat — робити ( приголомшливі) успіхи; досягати успіху, процвітати
II [triːt] vhes getting on a (fair) treat — його справи йдуть як не можна краще
1) звертатися, обходитисяto treat smb badly [kindly, with consideration] — звертатися до кого-н. погано [добре, дбайливо]
to treat smb like a lord — носитися з ким-н.; не знати куди посадити
to treat smb like dirt /like a dog, worse than a dog/ — погано звертатися до кого-н., третирувати кого-н., ставитися до кого-н. по-скотськи
to treat smb white — aмep. чесно /справедливо/ ставитися до кого-н..
he is a man to be treated with respect — він людина, заслуговуюча пошани
2) відноситися, розглядатиto treat smth as a joke [too lightly] — відноситися до чого-н. як до жарту [дуже легко]
please treat this information as strictly private — будь ласка, вважайте ці відомості абсолютно конфіденційними
3) трактувати, розглядати, обговорювати ( питання)he treated the subject thoroughly — він розгледів предмет повно, всесторонньо
this essay treats of the progress or medical science [of poetry] — в нарисі розповідається про прогрес медичної науки [про поезію]; трактувати; творити ( витвір мистецтв)
a romantically treated bronze group — бронзова скульптурна група, виконана в романтичному стилі; готувати
food is plentiful and treated with imagination — їжа була рясна, смачно приготована
4) лікувати5) обробляти, піддавати дії (чого-н.); to treat ( a substance) with acid обробляти (якою-н. речовиною) кислотоюto treat fruit trees with chemical mixtures — обробляти /обприскувати/ фруктові дерева хімікатами
to treat smth with rubber — прогумовувати що-н.
6) (to) пригощатиto treat smb to a good dinner [to an içe-çream] — пригостити кого-н. хорошим обідом [морозивом]
after that we were treated to the inevitable good advice — після чого нам, як завжди, піднесли хорошу пораду, після цього нас пригостили неминучою хорошою порадою
he will treat you to ten minutes of biting irony first — спершу він протягом десяти хвилин пригощатиме тебе своєю колючою іронією; оплачувати витрати
to treat smb to a new suit — купити кому-н. новий костюм
whose turn is it to treat — є чия черга платитиє; запрошувати
to treatsmb to a box at the opera — запросити кого-н. у оперу; приносити задоволення
7) вступати у ділові відносини; весті переговориit's humiliating to have to treat with a rogue — принизливо, що доводиться мати справу з шахраєм
8) гipн. збагачувати (вугілля, руду) -
5 possess
v1) володіти, матиto possess oneself — володіти собою, зберігати спокій
3) оволодівати, захоплювати (про почуття тощо)4) володіти (мовою), знати, уміти5) повідомляти, сповіщати* * *v1) володіти, мати; icт. брати; оволодівати3) оволодівати, опановувати, захоплювати (про почуття, настрій)5) icт. (of, with) повідомляти, сповіщати -
6 poet
n1) поет. віршописець2) майстер слова (пензля тощо)Poets'Corner — а) частина Вестмінстерського абатства, де поховані видатні поети; б) жарт. відділ поезії (у газеті)
* * *nпоет; піднес. майстер слова, пензля -
7 Острозька слов'яно-греко-латинська академія
ОСТРОЗЬКА СЛОВ'ЯНО-ГРЕКО-ЛАТИНСЬКА АКАДЕМІЯ (колегія) - перша в Україні і на східнослов'янських землях школа вищого типу і наукова установа. Заснована князем Костянтином-Василем Острозьким наприк. 1576 р., закрита Анною-Алоїзою Хоткевич (1636). Академія входила до складу культурно-освітнього осередку, в якому діяли також науково-літературний гурток та друкарня. Незважаючи на православне спрямування цього навчального закладу, у ньому працювали не лише відомі укр. вчені, а й інтелектуали з Греції, Болгарії, Білорусі, Сербії, Росії, Волощини, Польщі, вихованці ун-тів Падуї, Венеції, Кракова, а також протестантських шкіл. Тут підготували і видали в 1581 р. першу повну Біблію церковносл. мовою, здійснили ґрунтовну редакцію творів традиційної вітчизняної книжності і створили низку талановитих праць, насамперед полемічних, що дозволяють скласти уявлення про погляди острожців на актуальні на той час богословські, суспільно-політичні, етичні проблеми тощо. В Острозі працювали такі відомі культурні діячі, як Г. Смотрицький, Суразький (Малюшицький), Наливайко, Острозький Клірик, Вишенський, Дорофейович, Броневський (Христофор Філалет), Лятош, Мотовило, Михайлович-Аннич, Римша, Раллі, Нафанаїл, Мосхопулос, Лукарис, Парасхес, Федоров. В Академії представлені напрями, що характеризують розвиток тогочасної укр. думки. Це, зокрема, традиціоналістичний, або містичний, напрям з притаманними йому пошуками "тісного євангельського" шляху до істини і життя в ній (Княгиницький, Вишенський), ренесансно-гуманістичний в його західноєвропейському варіанті (латинізована поезія Пекаліда) та, за визначенням Зілинського, поступово-утрагевістичний, в межах якого було сформовано комплекс ренесансно-гуманістичних і реформаційних ідей, що був наслідком переосмислення відповідних західних течій на вітчизняному ґрунті (Смотрицький, Острозький, Римша, Наливайко, Філалет та ін.). Серед духовних здобутків острозьких інтелектуалів було: відкриття історичного часу, вихід за межі провіденціалізму у пошуках причин історичних подій, створення новітнього ідеалу людини з властивою їй орієнтацією на активне самоутвердження і самореалізацію в земному житті, обґрунтування ідей безпосередньої богопричетності кожного християнина, рівності всіх людей перед Богом, спасіння особистою вірою, свобода сумління. Академія відіграла визначну роль у культурно-національному розвитку України.Я. СтратійФілософський енциклопедичний словник > Острозька слов'яно-греко-латинська академія
-
8 Шлегель, Фридрих
Шлегель, Фридрих (1772, Ганновер - 1829) - нім. філософ і літератор. Навчався у Геттингені і Ляйпцигу. Його погляди формувалися під впливом Фіхте, Шеллінга, Шіллера, Шляєрмахера. Ш. - провідний теоретик нім. романтизму. У філософських і літературознавчих статтях 90-х рр. розглядав давньогр. поезію як прообраз справжнього мистецтва, втілення "об'єктивно-прекрасного", на відміну від мистецтва Нового часу, в якому панує манірність, плутанина жанрів, постійне прагнення до нового, дражливого і надзвичайного. В кінці 90-х рр. ІП., формуючи основні проблеми, ідеї й поняття ієнського кола романтиків, навпаки, "сучасне" романтичне мистецтво протиставляє античному і класичному В. зірцями класики вважав Дайте, Шекспіра, Сервантеса й Гете. Розробив одне з наріжних понять романтизму - поняття іронії, яке є в нього водночас онтологічним і суб'єктним принципом. На ґрунті онтології іронія постає як породження й водночас подолання окремих, конечних сутностей, речей, ідей і смислів, що спонукає творця до самопіднесення над обмеженістю свого "Я". Іронія як принцип життєдіяльності суб'єкта вторинна щодо "іронічної природи" світу; виявляється у кількох формах - як пізнавальний, етичний і естетичний принцип, як принцип поведінки і, нарешті, як сваволя. Як пізнавальний принцип іронія, за Ш., є нескінченною низкою взаємодій "Я" і "не-Я" в процесі асимптотичного наближення до істини. Автентичне пізнання, за ІП., - це своєрідне "вбирання" пізнаваної речі в себе, спосіб оприявнення любові. Розглядаючи любов як сутність життя, Ш. вважав увесь універсум грою визначеного й невизначеного, простором еротичного злиття у перебігу одухотворених устремлінь речей до обопільного пізнання. Після навернення до католицької віри Ш. в низці праць обґрунтовує ідеї універсальної християнської філософії, яка, на відміну від попередніх філософських систем, як уважав ІП., заснована на внутрішній цілісності людської свідомості, єдності її душевних і духовних здатностей (розсудку, розуму, волі, фантазії тощо). Вплив ідей Ш. виявився в найрізноманітніших галузях гуманітарного знання: філософській антропології й філософії історії, естетиці, мистецтвознавстві, літературознавстві, класичній філософії, поетиці, мовознавстві, санскритології.[br]Осн. тв.: "Історія старої і нової літератури". У 2 т. (1815); "Філософія життя" (1828); "Лекції про філософію історії". У 2 т. (1829); "Філософія мови" (1830).
См. также в других словарях:
пластика — и, ж. 1) Вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об ємну, тривимірну форму і виконуються з твердих або в язких матеріалів; скульптура. 2) збірн. Твори скульптури. 3) перен. Гармонійність і виразність форм, зображень, образів (у живописі,… … Український тлумачний словник
чулий — а, е. 1) рідко. Здатний швидко й легко сприймати що небудь за допомогою органів чуття; чутливий. 2) Який легко проймається якими небудь враженнями, переживаннями, дуже вразливий. || Сповнений жалю, туги і т. ін. (про музику, поезію тощо). 3)… … Український тлумачний словник
смага — (1) 1. ? А Игорева храбраго плъку не крѣсити. За нимъ кликну Карна, и Жля поскочи по Рускои земли, смагу людемъ мычючи въ пламянѣ розѣ. 20. 2. Сухость, жар. Егда же испьють бѣсовьскую чяшу, зажжетъ вся внутренняа его; и начнетъ утроба палима быти … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
автор — (той, хто написав яку н. працю, твір / розробив який н. проєкт, план тощо), творець; винахідник (винаходу); проєктувальник (проєкту); укладач, складач (словника); упорядник (антології); передмовець (передмови); поет (поезій), письменник (прози);… … Словник синонімів української мови